A review by goroshyna
East of Eden by John Steinbeck

challenging emotional reflective sad slow-paced
  • Plot- or character-driven? A mix
  • Strong character development? Yes
  • Loveable characters? Yes
  • Diverse cast of characters? Yes
  • Flaws of characters a main focus? Yes

4.25

Для мене «На схід від Едему» почав набирати цікавості десь на другій половині — до того моменту враження в мене були так собі: персонажів надто багато, сюжетні лінії слабко пов'язані між собою, десятирічна героїня, яка подається як уособлення зла та спокуси (??). Мені не імпонують «консервативні» сюжети, де чоловіки — стереотипно маскулінні мовчазні фермери, а жінки — терплячі та мудрі матері сімейства. До того ж свого часу мені не сподобалися «Грона гніву», тому я підходила до цього роману з упередженням.

Змінити думку мене змусив епізод, де Адам, Лі та Семюел обговорюють міф про Каїна та Авеля, причому вони інтерпретують цей міф з точки зору психології батьків і дітей: як батьківська відмова в любові та прийнятті впливає на ставлення дитини до світу на людей навколо. Я не очікувала такого трактування від Стейнбека, як і раптового занурення в психологію. Із другої частини таких «психологічних» моментів стало більше, особливо коли це стосувалося Калеба. Його персонаж, мабуть, мій найулюбленіший у тому, як він прописаний і за якою траєкторією розвивався. Мене зворушило його відчайдушне, дитяче прагнення любові та постійна боротьба з руйнівними імпульсами.
Expand filter menu Content Warnings