Reviews

This book is fantastic. The characters are amazing, there is really the 3 central characters to the story but the supporting characters around them are fantastic too. You feel a connection to Jimmy, Sean, and Dave, they aren't you but you understand who they are why they do what they do. I have never been to Boston and no nothing about the area this story is set in but it feels very real to me. I can see myself on these streets in these homes and with these characters, and after all isn't that what good writing is all about making it believable and real to the reader.

It is a very compact story only taking place over a couple of days, with the exception being the beginning which takes place years before. The story is told very concisely though, the plot is handed out a piece at a time and probably the best part is that you do see where it is going in the end before it gets there and that is the real horror of this book, you know what is going to go down and there is nothing that can stop it and you can't look away. It is a tragic and beautiful story. This has been my first Dennis Lehane book but it will not be my last.

rnwentz's review against another edition

Go to review page

dark mysterious medium-paced

Plot- or character-driven? A mix
Loveable characters? It's complicated
Flaws of characters a main focus? Yes

4.0

Content Warnings

lilyseifert's review against another edition

Go to review page

dark emotional mysterious reflective sad medium-paced

Plot- or character-driven? Character
Strong character development? Yes
Loveable characters? It's complicated
Diverse cast of characters? Yes
Flaws of characters a main focus? Yes

4.75

elise17's review against another edition

Go to review page

challenging dark mysterious reflective sad tense medium-paced

Plot- or character-driven? A mix
Strong character development? It's complicated
Loveable characters? It's complicated
Diverse cast of characters? No
Flaws of characters a main focus? Yes

3.75

100001ducks's review against another edition

Go to review page

2.0

Прикриваючись гаслом "не ми такі, світ такий" Лігейн виставляє дуже крінжові речі за норму. Ніби каже: "Не думаєте, що це правда? Ви просто розмазня і слинтяй, що не може подивитися правді в очі, занадто м'якотілий, щоб витримати от такий от реалізм."
Лігейн так перестарався з брутальністю, що ніхто особливо не викликає співчуття (окрім може Кейті).

Найгірше, що тут було, це висновок Лігейна, разом з абсолютно кожним (!) його персонажам, що жертва зґвалтування педофілами абсолютно обов'язково має стати педофілом-ґвалтівником. Спочатку здається, що він засуджує таке ставлення, щоб під кінець показати, що, звісно ж, таке ставлення виправдане. А як же інакше?

Найбільш обласканий увагою автора хто? Джиммі! Джиммі у нас трагічний герой. Такий розумний, такий гарний, такий крутий, такий сексуальний, всі його хочуть, всі його поважають. Він сім'янин, так любить своїх дочок і дружину. Заради них він кинув кар'єру грабіжника і відкрив магазин (який молодець!).
Той самий Джиммі - це грабіжник, вбивця і психопат, людина не здатна взяти на себе жодної відповідальності за наслідки своїх дій. Злочинник, який примудрився виправдати абсолютно кожен свій злочин: від крадіжки бейсбольної рукавиці друга в дитинстві, до вбивства іншого свого друга вже в дорослому віці.

Драма іншого головного героя, Шона, не набагато краще. Тільки вдумайтесь в абсурд цієї ситуації (яка звісно теж була представлена, як абсолютно нормальна).
Його дружина йому зрадила і під час зради завагітніла. Що дещо викликало проблеми в їхньому шлюбі. Після чергової сварки вона поїхала в подорож, з якої регулярно дзвонила Шону і мовчала в слухавку, чекаючи (як ми дізнаємося під кінець під час дуже пафосного, драматичного моменту), щоб він перед нею вибачився.
За що, не питайте. Яка різниця? Треба повертати жінку в сім'ю. Бо така в лігейнівському суровому світі любов.

+ Переклад тут і правда паршивезний. З того, що бісило найбільше: постійно перекладають слово "baby" як "дитино" і це капець кріпово

More...